Братцы, братвуля, дайте барабанную дробь! Я готов поделиться с вами своей последней историей из жизни наркомана. Всем в курсе, что каждый из нас, нарками, имеет свои предпочтения. Но сегодня речь пойдет о моих закладках, псилоцибиновых грибах.
Это было убойное приключение, где сердце стучало сильнее, чем в самые чертовские треках. Итак, собирали мысяшки, я и мояшкина, лучшая подруга. Нашла она хорошего продавца, который обещал убойный грибной опыт. Ну, мы решили рискнуть и заплатили ему приличную сумму за нашу "подарочную" коробочку.
Как-то с волнением и тревогой, судорожно проглатывая слюну, мы открыли пачку. И здесь же нас ударило жало реальности, видимо, кийос, иной раз идет с примесями всякой дряни. Вместо желанного товара, мы обнаружили некий хлам. Ушибленные и разочарованные, мы вспомнили о полицейских, которых легко можно было встретить нашем районе.
Вернувшись на свои лабазики, мы сели думать, как разгружаться с этим барахлом. И тут мне в голову пришла замечательная идея – собрать пазл из кирпичей! Да, да, не смейтесь, это действительно интересно!
Какие-то дни мы провели в этом безумном занятии. Забывая о нарках, мы сосредоточились на стороительстве маленьких замков из кирпичей. Пазл из кирпичей – это что-то!
Преимущества |
Недостатки |
Затягивает и отвлекает от наркотиков |
Хуже кайфа от настоящих грибов |
Развивает моторику рук |
Можно поцарапать лапку |
Учишься быть терпеливым |
Забываешь о дыхании, пока смотришь на свою шедевральную постройку |
Собрав половину пазла, мы решили заслуженно отдохнуть и посмотреть фильм про нереальный наркоманский способ под названием "Мет". Ребята, фильм оказался весьма понтовый. Было пипецкое веселье смотреть, как жизнь нарка повергает в реальное дерьмо.
На самом деле, просто ушибленные они, эти нарки. Ни о чем, кроме кайфа и поиска нового пути к высшим состояниям, не думают. Но я им местами завидую, на самом деле, так как они настоящи. Хоть и легаши затевают, но все же.
Вернувшись к пазлу, мы продолжили строить нашу грибную империю. Шаманский опыт собирания кирпичиков заставил нас забыть о наших ожиданиях от нарков. И вот, наконец-то, мы собрали все 500 кирпичиков! Результат просто бомбический, отлично затягивает изысканного нарка на часы, минуты, секунды.
Ребят, это было интересное и абсолютно неожиданное приключение. Я понял, что жизнь нарка – это ни к чему. Это сущий омуток, в который можно утонуть. Но в то же время, любой гибмет понимает, что без кайфа в жизни не обойтись. Иногда нужно находить альтернативные способы получать позитивные эмоции. Как, например, собирать пазлы из кирпичей. Так что, дорогие нарки, будьте осмотрительными и не забывайте искать новые увлечения. Ведь только так можно избежать упадка и распавшейся души.
Вывод – не обламывайтесь, если закладки не сработали. Всегда найдется интересное занятие, которое затянет вас сильнее любого нарка! Ну а если вы все же хотите попробовать грибы – всегда обращайтесь в проверенные источники, чтобы не столкнуться с таким же неприятным сюрпризом, как мы.
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.